Читаючи цю книгу я заздрила білою заздрістю головній героїні. Сімнадцятирічна Айворі несподівано отримує в спадок від якогось невідомого і загадкового Тобіаса Готорна весь його стан. Але єдиною умовою є те, що вона повина прожити рік у Готорн-хаусі. На перший погляд нічого складного, але не завжди все трапляється так, як хотілось би.

Так от, чому є я заздрила. По-перше, в неї є можливість в гігантському домі цілий рік. В тому будинку є буквально все. По-друге, у спадок вона отримала шестизначну суму. От уявіть, ви живете в злиднях і в якийсь момент ви дізнаєтесь, що якийсь невідомий чоловік вам залишив у спадок все, що мав. Ну особисто я була б не проти такого.
По-третє, в будинку живе чотири брата. Я їх виділяю тому, що ну дуууже вони харизматичні. Найбільше мені сподобався Александр, дуже милий і кумедний хлопець.

Але Айворі мене, чесно кажучи, бісила. Деякі її думки і дії ну ні на які вуха не натягнеш. Я не люблю той тип людей, коли людина взагалі не знає чого хоче, особливо якщо це стосується людини. Ну типу якщо не розібралась, то не чіпай нікого, а в голові розберись. Але ок. Сімнадцять років, підлітковий максималізм.

Я очікувала чогось значно більшого, але я люблю різні загадки, тому мені сподобалось. Хоча я спочатку думала, що це якесь мега фентезі (я не знаю чому), але ні.

Дуже легко читається, дуже зручний шрифт, але мені не подобаються листи. Я ненавиджу білий папір. Чудове оформлення, як і у всіх книжках цього видавництва.

Якщо вам хочеться чогось легенького, янг едалт і з великою купою таємниць, то ця серія книг вам сподобається.