У цій казковій повісті для дітей йдеться про незвичайного гостя італійського міста, який раптом з'явився у небі. Дорослі, як це часто буває не лише у казках, але і в реальному житті, відразу почали бити на сполох та побачили в цій події лише те, що і хотіли, і могли побачити своїми дорослими очима, уявити своїми доросими почуттями та вигадати своєю дорослою фантазією. Але добре, що існують на світі дітлахи. Якби вони не втрутилися у ситуацію, хтозна чим все це би закінчилося. А, точні, закінчилося би найстрашнішою подією, - війною. 

Але діти не розгубилися. Вони не лише першими осягнули  істину про природу небесного "прибульця", не лише проявили сміливість, винахідливість та купу інших якостей, але і з'ясували усю історію від початку до кінця. І історія ця пізнавальна та, більшою мірою, повчальна. 

Як добре, коли, помиляючись, ми робимо найкраще з того, що могли би зробити. І як символічно, що саме діти стають тим мірилом розуму та кмітливості, який розставляє усе по місцях, даючи мудрі поради старому професору та напівсліпому командуванню містом. 

У передмові автор пояснює, що повість цю вигадували діти, звідси і наділення персонажів-дітей позитивними рисами та надання їм права здійснити подвиг.