Ізола

«Ізола» Ізабель Абеді — підлітковий роман, психологічний експеримент, замаскований під гру. Сюжетна зав’язка ніби вирвана з реаліті-шоу: 12 підлітків, обраних для зйомок таємничого фільму, потрапляють на віддалений острів — місце, де зникає цивілізація, зникають ролі, але народжуються істини. Камери фіксують усе, але не завжди те, що найважливіше. Бо те, що справді важливо, відбувається в тиші — між думкою й почуттям, між страхом і коханням. Ізола — це не лише назва острова. Це — метафора ізоляції, внутрішньої самотності, в яку занурюються герої. З кожною главою гра стає все менш грою, а реальність — все примарнішою. Постають запитання: хто керує сценарієм? Чи є межа між експериментом і жорстокістю? Де закінчується роль і починається справжнє «я»? Але «Ізола» — це не просто трилер чи психологічна драма. Це історія про пошук близькості, про довіру, про любов, що проростає навіть на ґрунті недовіри й страху. Абеді працює з емоційними нюансами, її мова — жива, динамічна, але водночас поетична. Острів стає символом переродження — болісного, але неминучого.