Книгоходець

Генн вибудовує ідилічний світ, де паперові сторінки стають універсальними ліками від самотності. Проте ця передбачуваність є і сильною, і слабкою стороною книги. Ми з самого початку знаємо, що похмурий герой, який доставляє книги своїм клієнтам, неодмінно знайде своє щастя з маленькою дівчинкою. Простота мови автора, хоча і є його перевагою, часом може здаватися занадто примітивною, не даючи простору для глибших роздумів. Книги в романі виконують роль магічних посередників, що будують мости між людьми. Вони допомагають героям знайти "своє місце в цьому світі" та утворити нову, не пов’язану кров’ю, родину. Ця ідея, хоч і зворушлива, не нова. Роман сповнений тепла та затишку, але це тепло не є наслідком боротьби чи подолання, а скоріше, очікуваним результатом. Це історія, що не дивує, але дарує надію