Батько української незалежності. Дисидент, двадцять п'ять років життя якого пройшли за колючим дротом. Всі роки ув'язнення Левка Григоровича комуністична влада намагалася "виправити" його під себе, вибити такий для них небезпечний український дух. Не змогла. Не зламала.

Людина, яка ще з 50-х рр. виношувала мрію. Мрію про незалежну Україну. Ці думки - це єдине, що не дало згинути Левку Лук'яненку на каторзі в Сибіру. Завдяки цій великій мрії, українці стали вільними людьми.

Левко Григорович ще на чверть віку наперед передбачив хід подій, які вели до розрухи СРСР. А його настанови у побудові молодої незалежної держави так актуальні зараз як і 31 рік тому назад.

У сповіді Левка Лук'яненко багато роз'яснень щодо української національності та українського патріотизму. Вважалося, що ці поняття - це монополія виключно Західної України. Левко Григорович був одним із тих хто зламав цей стереотип, будучи вихідцем із Чернігівщини.

Все це московська пропаганда, яка свідомо проводила цю межу: мовляв, націоналізм народився на заході, бандерівщина і подібне — також. А на сході країни цього немає, це їм чуже. Це, звичайно, спроба розділити Україну на дві частини, щоб послабити національний рух, а потім — зламати.

Насправді ж, що таке націоналізм?

"Це прагнення ствердити свою націю на землі. А нас протягом всієї історії СРСР переконували, що націоналізм — це ідеологія, яка розпалює ворожнечу між націями, створює блага для себе за рахунок інших націй і збуджує ненависть… А насправді націоналізм - це нормальне почуття любові й поваги до своєї Батьківщини та прагнення зробити їй добро. Він, власне, є продовженням етнічності"

Це викоренення українства було не лише за часів СРСР, так московська навала розчавлювала та принижувала Україну 400 років поспіль. Але увесь цей час Україна не була знищена. У ній завжди жеврів здоровий дух національного самоутвердження і прагнення до незалежного державного існування.

Легендарна історична постать.

Який же ви далекоглядний були, Левку Григоровичу, коли зверталися до українських політиків ще 30 років тому думати про Україну, а не про себе. Не дослухалися... А ворог не спав.