Автор — Ліна Костенко.

Час створення — 1979-ий рік.

За літературним родом належить до ліро-епосу.

За жанровим різновидом сама авторка дала йому визначення, назвавши історичним романом у віршах.

Тема «Маруся Чурай» — змалювання нещасливої любові Гриця з Марусею на фоні важких історичних подій в Україні XVII сторіччя.

Головна думка (ідея твору) — невмирущість українського народу в цілому, а також окремо творчої людини, яка має багатий духовний світ, впевненість в їхній духовній силі та могутності, здатності все перебороти та пережити.

Місце подій — здебільшого Полтава.

Головні персонажі «Маруся Чурай»

Маруся Чурай — головна героїня, дівчина-піснярка. Вона має велике, світле серце, здатне на чисту віддану любов, але цим коханням скористався Григорій, почуття якого виявилися зовсім іншими, більш приземленими, з прорахунками, а не чистою, світлою душею, як у Марусі. Дівчина відбула триденне ув’язнення, не маючи вини в тому, що сталося. Після материної смерті ходила в Київ на прощу. Не маючи ніколи ніякого лихого умислу, пережила зневагу від оточуючих, які завжди жорстоко карали за відступ від усталених норм. Мала неабияку гордість та трималася у надскладних ситуаціях рівно, не показувала емоцій, які рвали глибоку, чисту душу.

Грицько Бобренко — коханий Марусі, що випадково отруївся. Був ласий до достатку. Був дволиким. Хлопець не рахувався із почуттями жодної з дівчат — ні Марусі (коли кидав її, бо ж знав, що через їхній зв’язок вона переживатиме гоніння від місцевих людей), ні Галі (яку хотів покинути та повернутися до попередньої дівчини). У кожній із ситуацій думав лише про себе, своє майбутнє та свої особисті почуття.

Іван Іскра. Служив полковим обозним. Був козаком-патріотом. Кохав Марусю. Врятував її від страти, вчасно доставивши лист, який написав, за його ж проханням, сам Богдан Хмельницький. В посланні він давав наказ помилувати піснярку. Причиною цього стали піснетворчий дар дівчини та героїчні вчинки її батька — Гордія. Іван Іскра наділений шляхетністю, вірністю дружнім стосункам та любові, патріотизмом.

Мартин Пушкар — служив полковником Полтавського полку.

Лесько Черкес — козак.

Галя Вишняківна — її Гриць обрав за наречену, не зважаючи на довгі стосунки з Марусею. Причиною цьому стала заможність Галіних батьків. Дівчина з обмеженим світоглядом, не дуже розумна, не красуня.

Семен Горбань — полтавський війт. Накрав собі дьогтю з міської комори, а пізніше спонукав людей намастити ним ворота Марусі.

Гордій Чурай — Марусин батько. Козак-патріот, який не здався та не перейшов на бік ворога, через що був жорстоко страчений.

Чураїха — Марусина ненька.

Мандрівний дяк — подорожуючий, з яким Маруся здолала велику кількість шляху по дорозі в Київ. Мудрий, глибокий чоловік, який зміг дещо привести Марусю до тями після складних перепетій в її житті.

Образи-символи твору «Маруся Чурай»
Неопалима купина — символізує незнищенність, вічність;
Пісня — символізує народну душу, красу, пам’ять;
Маруся Чурай — народний геній, фольклорна культура, пісня, глибока особистість, максималізм.
Іван Іскра, Гордій Чурай — ці образи символізують відданість, патріотизм.
Богдан Хмельницький у творі символізує мудрість та справедливість.
Мандрівний дяк символізує віру, книжну культуру.

Сюжет і композиція «Маруся Чурай»
У творі існують 2 сюжетні лінії, зв’язані між собою. В особистій лінії читач дізнається про стосунки Гриця з Марусею, про його смерть та подальшу долю дівчини, а в історичній змальовані важкі моменти боротьби українців із загарбницькою політикою польських шляхтичів.
Роман поділений на дев’ять розділів різного розміру.
1 розділ «Якби знайшлась неопалима книга». Марусю судять за звинуваченням у тому, що вона отруїла свого коханого, який її покинув та пішов до іншої. Його ім’я — Гриць Бобренко. Її намагаються захистити, виправдати Мартин Пушкар та Іван Іскра (козаки). Та Маруся засуджується до страти через повішення.
2 розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавське козацтво йде в похід, аби стати в оборону волі рідної Батьківщини.
3 розділ «Сповідь»
Маруся знаходиться під вартою. З пам’яті дістає згадки про дитячі роки, батька та матір, відносини в родині; дитячі роки Гриця, його сім’ю та відносини у ній; потім дівчина згадує їхню з Грицем любов та його зраду із заможною дівчиною Галею. Наприкінці цього розділу (до речі, найбільшого в творі, центрального) дівчину ведуть до шибениці.
4 розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра поспішає в путь. Він приїздить до місця призначення та просить, аби Богдан Хмельницький своєю владою врятував Марусю від неминучої смерті. Гетьман дає йому універсал, в якому наказує відмінити страту.
5 розділ «Страта». Марусю ведуть до шибениці. Дуже велика кількість людей прийшла подивитися на це криваве дійство. Хоча в них різне відношення до цієї події. Іван Іскра встигає прибути вчасно й віддає лист від Б. Хмельницького. Марусю відпускають.
6 розділ «Проща». Маруся вирішила піти в Київ на прощу. Дорогою вона зустрічає мандрівного дяка-філософа, з яким їй в одному напрямку. Долаючи шлях разом, вони багато спілкуються про сучасні їм історичні події, а також на особисті теми. Від дяка Маруся більше дізнається, хто такі Яків Остряниця, Северин Наливайко, Ярема Вишневецький та їхню участь в тодішніх подіях. Перед Марусею відкривається нове осмислення історії України через розповіді попутного, а також через побачені дорогою картини сплюндрованих населених пунктів, частинок рідної землі.
7 розділ «Дідова балка». Під Полтавою живе старий запорожець, який 20 років був турецьким невільником. Його вирішує навідати Іван Іскра. Він говорить дідові про те, що невдовзі наступатимуть ворожі війська, та чоловік приймає рішення лишатися у власній хаті.
8 розділ «Облога Полтави». Всі входи в Полтаву замкнені. Гарматні дула дивляться у бік ворогів. Польську облогу Полтаві вже вдається витримувати 4 тижні. Іван Іскра приходить до дівчини з пропозицією шлюбу. Маруся відмовила.
9 розділ «Весна і смерть, і світле воскресіння». Облога знята. Марусю виснажило горе і хвороба. Вона прощається з Іваном, який вирушає в похід. Співають її пісень. Вона просить не співати «Ой, не ходи, Грицю».
Ланцюжок подій: суд — Іван Іскра з універсалом від Гетьмана — дорога Марусі в Київ до церкви — Полтава в облозі — весна.

Проблематика «Маруся Чурай»
У творі порушені такі проблеми:
Кохання та вірності;
Патріотичних почуттів та запроданства;
Взаємодії митців з народом; волі в творчих пориваннях;
Причини втрати Україною державності;
Відносин між батьками та дітьми;
Служби народові.
Саме такою широкою проблематикою твору зумовлена потреба в ускладненій багатошаровій композиційній будові. За основу роману взята пара взаємопов’язаних сюжетних ліній: життєвий шлях дівчини та важкий історичний відрізок в Україні. Маруся є неповторною, одухотвореною, творчою особистістю, яку прагне проковтнути, зламати світ своєю буденністю, дріб’язковістю, безжальністю, егоїзмом. Україна є сильною, багатою, прекрасною країною, але їй століттями необхідно здобувати волю та державність через постійних сусідів-інтиганів та підступних власних лиходіїв-перевертнів.

Композиція «Маруся Чурай»
Кульмінація 1 — судове засідання та винесення вироку;
Зав’язка — Марусині згадки про спільне минуло своє та Гриця;
Розвиток дії — шлях Марусі в Київ та перебування в місті;
Кульмінація 2 — облога м. Полтава;
Розв’язка — облогу знімають, проводжання полку Марусею, пісня.
Позасюжетними елементами є: портретні характеристики персонажів, пейзажні описи, тексти пісень, монологічне, діалогічне мовлення.
У романі складна тематична та композиційна будова.
За своєю суттю твір є глибоко національним. Письменницею виконана величезна дослідницька робота, з метою точнішого, зримішого змалювання України XVII сторіччя. Письменниці першій вдалося осягнути її, відчути, а пізніше поділитися цим із читачами через свій роман.