Маленька господиня Великого будинку

Роман “Маленька господиня Великого будинку” — приклад того, як письменник, знаний своїми пригодницькими творами, заглиблюється у психологію, людську приреченість і крихкість почуттів. Це твір про любов, але без сентиментальності. Про пристрасть, яка не романтизується, а аналізується. Про жінку — вільну, сильну, розумну — яка живе у власному ритмі, не поступаючись очікуванням ані суспільства, ані чоловіків, що її кохають. “маленька господиня” — водночас і серце дому, і його межа. Вона тримає все в рівновазі, але не тому, що прагне цього. Це роман про любовний трикутник, але не в тому сенсі, як ми звикли. Це не ревнощі чи боротьба. Це — дослідження меж людської вірності, компромісу, свободи й самозречення.