Микола Куліш "Мина Мазайло"

Наяскравіший твір української літератури, який розкриває комплекс меншовартості. Скільки ще таких є серед нас зросійщених "мазайлів" вже на дванадцятому році російсько-української вiйни, 4 року повномасштабного вторгнення, які соромляться говорити українською мовою, навіть насміхаються над нею, а носіїв рідної мови називають "мовнювами"

Мина Мазайло вбив собі  дур у голову, що причина його життєвих невдач криється у його українському, як він стверджував немодному прізвищі. І здавалося і освіту здобув, і посаду чиновника він мав, і сім'єю обзавівся, квартиру має, і все не те. Бо справа не в прізвищі, а в тій ідеї, яка оволоділа людиною. Вузький і обмежений у своєму міщанському світогляді, Мина докладає всіх зусиль, оскільки переживає, щоб змінити прізвище. Він свято вірить, що таким чином автоматично отримає підвищення, буде користуватися більшим авторитетом, і з'являться впливові друзі.

Якби оті зросійщені сучасники, почитали замість творів ворожої літератури, драму Миколи Куліша, то неодмінно розгледіли б себе у образі Мини Мазайла чи Лини та Рини, можливо б і замислилися, якими смішними, вбогими та жалюгідними вони виглядають.

Сказані понад 90 років тому слова драматургом і далі актуальні. Геній Микола Куліш проклав місток між епохами, і допоки житимуть Мини, доти дана п'єса не втрачатиме своєї цінності.