Найкраще подавати холодною

У цій книзі помста готується довго мов темний настій, що вбирає в себе втому та відчай. Жодних декоративних описів, ніяких зручних моральних висновків. Помста тут не розв’язує вузол, а лише показує наскільки він затягнутий. Насильство не приносить полегшення. Аберкромбі демонструє, що жорстокість не вимагає виправдання. Вона просто існує поруч як різкий перепад погоди, який може застати зненацька. «Найкраще подавати холодною» — це не тріумфальна хроніка помсти, а дослідження того, як людина поступово стає продовженням власної мети. Аберкромбі створює світ, у якому правда ніколи не є повною, чесність — рідкісна, а вірність — щось ненадійне.