Найвідоміша у світі книга про доброту і любов цілком може бути геніально зашифрованою передсмертною запискою або хронікою ідеально спланованого злочину

«Код 612. Хто вбив Маленького Принца?» Мішеля Бюссі - це блискучий металітературний експеримент.  Роман, написаний до 75-річчя виходу «Маленького принца», - це не просто фанатський триб'ют. Це холодне, інтелектуальне розслідування ідеального вбивства, яке понад сім десятиліть залишалося непоміченим на очах у мільйонів читачів.

Бюссі висуває зухвалу гіпотезу: фінал казки Сент-Екзюпері, де Принца нібито жалить змія, щоб він міг «повернутися на свою зірку» - це не поетична метафора. Це майстерно зашифрований звіт про вбивство. Усі докази, мотиви і сам злочинець сховані просто в тексті оригінальної книги.
Слідство ведуть двоє специфічних детективів: колишній льотчик Невен і молода стажерка Анді. Їхнє завдання - знайти шістьох членів таємного «Клубу 612» (за номером астероїда), розкиданих по всьому світу. Кожен із цих експертів має власну, ідеально аргументовану версію того, хто саме замовив або виконав убивство золотоволосого хлопчика. Казка перетворюється на класичний детективний троп «закритої кімнати», тільки замість кімнати тут - крихітна планета, а замість підозрюваних родичів - архетипічні персонажі.

Бюссі філігранно препарує кожного героя Сент-Екзюпері, розглядаючи їх через призму криміналістичного профайлінгу. Те, що ми звикли вважати зворушливими філософськими метафорами, раптом набуває лячного, маніпулятивного змісту. Хто є хто, не в казковому варіанті, а насправді? Читати варто аби дати на це запитання відповідь, особливо якщо "маленький принц" один з найулюбленіших ваших творів ( як приміром у мене).