Нерівність

Казочка про природну нерівність, на яку слід зважати у багатьох ситуаціях. І я б усе-таки підкреслила слово «природну», тому що соціально лисиця і журавель є рівними, вони мають житло і рівні можливості запросити один одного в гості. У дорослому житті можна трансформувати ці два образи в чоловіків і жінок, високих і невисоких людей, людей різних національних культур. Тож під час виконання спільної роботи і спілкування слід зважати на цю нерівність і не пропонувати жінці важку фізичну роботу, наприклад. З певною нетяжкою можна прослідкувати аналогії і в сучасному світі, коли, приміром, мусульманські громади у Західній Європі живуть своїм життям та не піддаються асиміляції, вимагаючи, або ті самі німці відмовилися від свинини, бо це ображає честь і гідність гостей. Чи може лисиця жити за законами журавля? Теоретично може, якщо розібʼє посуд, призначений для довгого дзьоба. Лисичка ж не мала нічого проти самої їжі. Мʼясо їй смакувало. Так само в журавля не було проблем зʼїсти кашу, її смак його задовольняв, проблема була саме у формі подачі. Тому варто, напевно, змінити форму, а орієнтуватися на зміст. Знайти компроміс. Тоді б лисичка із журавлем жила мирно і дружбу водила б. Журавель же не спеціально насипав їжу для лисички у довгий високий посуд - у нього просто іншого нема; він не врахував їхню відмінність. Тому й ми повинні враховувати те, що навколо нас різні люди і не навʼязувати їм свій спосіб життя.