Незбагненний отець Браун

У цьому збірнику детективних історій Честертон досліджує людину. Священник у потертій сутані дивиться на світ не очима слідчого, а душпастиря. Він розуміє гріх не як порушення закону, а як спотворення серця. Саме тому його проникливість здається не логічною, а інтуїтивною. Стиль Честертона — це поєднання світла й тіні, іронії й віри, гри й сповіді. Його мова то підкидає іскру жарту, то занурює в тишу після прозріння. “Незбагненний отець Браун” вчить не довіряти очевидному. Те, що блищить, може бути фальшивим, а справжнє — прихованим у тіні. Тут розум не воює з вірою, а служить їй, як лампа — світлу. Читач залишається з відчуттям, що загадка розв’язана, але таємниця людської душі — ні.