Незвична інтригуюча дружба

«Код Катаріни» - це старт серії Горста про глухарі. І тут автор заходить із дуже нестандартного психологічного козиря.Уявіть собі ситуацію: слідчий Вільям Вістінг має таку собі персональну, майже мазохістську традицію. Уже 24 роки поспіль восени він дістає папку зі справою про зникнення Катаріни Гауген. Але найдивніше інше - він щороку в цей день їздить у гості до її чоловіка, Мартіна Гаугена. Того самого Мартіна, який колись був головним і єдиним підозрюваним, але проти якого так і не знайшли доказів.
За ці роки між слідчим і підозрюваним виникла дуже дивна, мовчазна чоловіча дружба. Вони разом п'ють каву, ходять на риболовлю і говорять про що завгодно, окрім того дня, коли зникла Катаріна.
І от чергового року Вістінг приїжджає до Мартіна, а будинок порожній. Мартін теж безслідно зникає.
Назва книги походить від єдиного доказу, який залишився на столі Катаріни в день зникнення - клаптик паперу з незрозумілим набором цифр. І Горст подає розгадку цього коду не як містичний шифр да Вінчі, а як реалістичну поліцейську головоломку. Коли врешті розумієш логіку цих цифр, виникає відчуття: «Бляха, як же це просто і страшно водночас». Ради цього моменту уже варто прочитати цю книгу.
А ще у сюжет красиво вривається Едріан Стіллер - слідчий зі столичного відділу «холодних справ». Він повний антипод людяного Вістінга. Стіллер - це маніпулятор, який готовий використовувати людей просто як наживку, щоб розворушити старі таємниці. Їхній конфлікт підходів - це чистий кайф для читача.

Коротше кажучи, це дуже щільний, атмосферний і розумний скандинавський нуар, який читається як історія з реального життя, а не як надуманий голлівудський сценарій. Затягує з перших сторінок саме через оцю незручну дружбу між копом і тим, кого він колись хотів посадити за ґрати.