Останній аргумент королів

У завершальній частині Аберкромбі не прагне поставити гучну крапку. Він радше підкреслює наскільки умовною є будь-яка розв’язка. Наприкінці шляху відповіді не стають чіткішими, а вибір не набуває шляхетності. Ідеї роману особливо чітко проступають у тому, як Аберкромбі зображує владу. Він позбавляє її величі, залишаючи лише механіку. Автор ніби ставить читача перед тим фактом, що в центрі будь-якої системи стоять не герої, а люди з побутовими слабкостями. Саме тому фінал нагадує, що історії рідко закінчуються там, де зупиняється текст. «Останній аргумент королів» — це завершення, яке не освячує подоланий шлях, а лише розкриває, наскільки цей шлях був невдячним.