Останній магнат

Це незавершений роман, елегія що оплакує втрачену епоху. Фіцджеральд переносить нас у світ, де за блиском і розкішшю ховаються ілюзії та розбиті мрії. це сповідь про владу, самотність і трагічну любов. Фіцджеральд майстерно змальовує героя як символ епохи, що вмирає. Автор досліджує, як американська мрія, що побудована на прагненні до ідеалу, може зруйнувати людину зсередини. Роман є дзеркалом, у якому відбивається ілюзія кіноіндустрії. Хоча книга й не має кінцівки, її емоційний зміст і драматична напруга роблять її завершеною. Стиль Фіцджеральда є неперевершено витонченим і ліричним. Його мова — це вітер, що пронизує кожну сторінку, несучи із собою ностальгію та меланхолію. Автор створює атмосферу занепаду, що пронизує кожен кадр його оповіді.