Панас Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Загальновідоми є факт про те, що закладено в людську душу ще у дитинстві, залишається назавжди. Ненависть до людей, яка вкорінилася в серці головного пепсонажу Чіпки з малих літ, штовхнула його на шлях злодія і вбивці, витіснивши світлі думки, мрії, сподівання...

Недоля та неволя, у якій зростав Чіпка і жили близькі йому люди, почали пробуджувати в його серці давні зерна ненависті. Ще в дитячій душі закипіла злість до жорстоких людей. Злодійство для нього стало звичайним явищем. Саме мати стала для Чіпки правдою, самою людською совістю, яка карала і злочин, і злочинця, ким би він не був. Мати все готова була віддати заради сина, але не змогла бути байдужою до сташного злочину, що скоїв Чіпка, і викрила його. Така ціна правди.