Пані Боварі

Це геніальний твір про те, як ілюзії, наче отрута, можуть повільно вбити людину, що не має сил змиритися з сірою реальністю. Емма Боварі — це не просто жінка, а вічний образ блукаючої душі, метелика, що б’ється об скло провінційної буденності. мрії, вичитані з дешевих романів, були для неї єдиним повітрям у задушливій атмосфері провінції. Вона шукала романтику, не щастя, а ілюзії. Її позашлюбні зв'язки та шалені витрати — гарячкові спроби заповнити внутрішню порожнечу, що з кожним днем ставала все більшою. Флобер не осуджує Емму, а лише показує, як кожен її крок, кожна ілюзія, кожна необдумана дія неухильно веде її до прірви. Саме цей холодний, об'єктивний стиль робить трагедію Емми ще більш щемкою і глибокою. Автор відмовляється від сентиментальності, змушуючи читача відчути весь тягар її падіння без емоційних підказок.