Погуляємо по замку Бран? Де ж Дракула?)

Друга частина змінює декорації , замість похмурого туманного Лондона у нас Трансильванія, замість класичного серійного вбивці вампірська містика. Мені ця ідея більше зайшла) 

Після подій у попередній книзі Одрі Роуз втратила свою впевненість, її переслідують страхи, сумніви й відлуння пережитого. І ось в цьому стані вона разом з Томасом вирушає до Румунії , в академію судової медицини, розташована в замку Бран, яку усі знають як оселю Дракули ( читала книгу літом і коли я була в замку Бран взимку, я відчувала подвійний вайб від самого замку Дракули і ще від прочитаної книги , цікаві відчуття, ходила і уявляла, кайф, раджу в дорогу до Трансильванії прочитати саме цю книгу 😅)
Ідея з академією один із найвдаліших ходів книги. Конкуренція, нове середовище, нові персонажі все це оживляє історію. Зʼявляються нові подруги, суперники, підозрювані і цього разу другорядні герої це вже не фон, вони повноцінні живі персонажі.
Інтрига затягує з перших сторінок з поїздки у поїзді, і це дуже вдало, замкнений простір, перша смерть, напруга наростає. А далі ще цікавіше ( в межах жанру), знекровлені тіла, дивні сліди від укусів, таємні товариства. Авторка грає на межі з раціональним і містичним, постійно підкидаючи сумніви , я читаю детектив чи щось інше?
Психологічний стан Одрі цікавий у цій історії , тут вона дуже «здалась» після пережитого. Її видіння і страхи, недовіра до самої себе додають історії глибини. Скажу друга частина перевершила усі сподівання.
Томас також розкривається більше. Він лишився харизматичний і самовпевненим, але тут між ними зʼявляється більше тепла. Їхня взаємодія знову сильна сторона історії без зайвої драми. Читати це приємно.  
Також хочу відмітити, що тут сильніша інтрига і не так передбачувані майбутні події.
Атмосфера це щось. Замок ліси, холод, ізольованість, постійне відчуття що щось не так. І історія з Владом Цепешом додає потрібного настрою.  
Фінал без вау повороту, але без зайвих запитань, все як треба. І головне я з радістю взяла третю книги до прочитання.  
Той випадок коли , автор в другій книзі викладається і виправдовує враження від першої книги.