Покора

Уельбек, як завжди, не прагне догодити. Обрання мусульманського президента у Франції є лише тлом. Справжня історія відбувається в голові головного героя. Він є уособленням сучасної західної людини: самотній, розгублений, зневірений у цінностях. Він з іронією спостерігає за руйнацією світу, що його виховав, і в цей момент ісламська влада стає для нього цікавою альтернативою. Саме в цьому полягає ключовий меседж Уельбека: Захід, втомившись від власної свободи та нігілізму, готовий віддати її за спокій та порядок. Автор не нав'язує іслам як ідеал, він лише показує, що для зневіреної людини будь-яка сильна ідея може стати рятівним колом. Це не роман-пророцтво, а радше роман-діагноз. Уельбек майстерно показує, як глибока духовна порожнеча може стати ґрунтом для найнесподіваніших змін.