Процес

З перших рядків Кафка затягує читача у задушливу пастку системи, де правосуддя — це невловимий привид, що грає за своїми абсурдними правилами. Він будує світ, де Закон стає лабіринтом, а влада — незримим, але всюдисущим гнітом, де кожен крок героя — це ще одна сходинка до безвиході. Ця книга змушує нас поглянути в очі примарній провині та усвідомити крихкість людського буття. Роман є нагадуванням, що бюрократія, як монстр, може поглинути людину цілком. проза Кафки, наче протокол, фіксує найбожевільніші обставини, а моторошний дисонанс між тверезим тоном і сюрреалістичним змістом створює тривожну атмосферу, що не відпускає до останньої сторінки.