Рецензія-сага 9.0. Таємна варта вірних

Слухайте ж, о волелюбні серця, як над чаклунським світом западає ніч, сповнена брехні та гніту. П'ятий сувій нашої саги - «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» - це пісня про непокору, про вогонь відчаю, що розгорається під гнітом тиранії, та про велику втрату, яка навіки змінить долю обраного юнака.

Поки Темний Лорд збирає свої тіні в глибоких нетрях, володарі магічного світу заплющують очі на істину. Міністерство, охоплене страхом перед правдою, посилає до замку свого наглядача - жінку в рожевих шатах із серцем із холодного каменю. Під її солодким голосом криється отрута: вона забороняє вчитися захищати життя, перетворюючи школу на в'язницю суворих правил. Кожен вияв вільного духу карається кривавими написами на плоті, а надія згасає під вагою нескінченних заборон.
Та коли правда опиняється під забороною, народжується опір. У глибинах замку, в кімнаті, що з’являється лише гідним, Гаррі Поттер стає наставником для тих, хто не бажає схиляти голову. Він збирає своє братство - армію Дамблдора, аби навчити їх мистецтву захисту, яке прагнуть відібрати тирани. Водночас у тіні діє Орден фенікса - таємна варта вірних, що готується до неминучої бурі, захищаючи світ від ворога, якого влада воліє не помічати.
Коли видіння та підступні сни заманюють Гаррі в самісіньке лігво Міністерства, починається велика битва. У розпал бою, під склепіннями відділу Таємниць, Гаррі втрачає того, хто був йому ближчим за батька. Крик болю розриває тишу, а пророцтво нарешті розкриває свою істину: одному з них доведеться вбити іншого, бо двоє не можуть жити, поки один лишається живим.

Так закінчується п’ятий літопис, залишаючи по собі гіркий смак втрати та рішучість перед вирішальним двобоєм.