Мабуть не схиблю, якщо вважатиму, що дана книга описує один із найкращих образів жінки, створених саме письменниками-чоловіками. Чуттєво, делікатно, без зайвих сентиментів відтворити жіночу душу вдавалося небагатьом чоловікам. На мою думку, що увесь секрет такого таланту - в щирості та великій повазі та любові до жінок, з якими Решат Нурі Гюнтекін описав свою героїню та всі її перипетії.

У романі передані події початку двадцятого століття в Туреччині, із її досить строгими традиціями, і навіть попри те, що вже сильно відчувається європейський вплив, - все ж турецький колорит відтворює основну канву оповіді. Відзначу, що досить захопливо передані автором описи пейзажів, природи, турецьких поселень, які викликають відчуття мандрівки Туреччиною разом із головною героїнею.

Письменник досить делікатно передав почуття головної героїні - Фаріде, і коли читаєш книгу - навіть винукають відчуття співпереживання за головну героїню, проживаєш разом із нею як і радісні, інколи й смішні та веселі моменти, так і її горе та страждання.

Випадком долі Фаріде закохується у свого кузена, відповідно автор наголошує на проблемі, яка поширена серед мусульман - інсцес. Звісно, як і багатьох класичних романах, дівчині доведеться пройти безліч труднощів на шляху до свого щастя. Думаю, що саме такі книги наштовхують на думки ппо правильність вибору, який нам доводиться обирати у нашому ж житті.