"Нацисти були людьми. І людським у них була саме їхня нелюдськість."

А навіщо запускати повітряних зміїв в небо під час війни? Це ж дитячі розваги. А якщо ці пустощі несуть інформацію для заклику до опору...

Чи можна вважати зрадником та колабораціоністом француського кухаря, що впродовж війни годував нацистів, але під їхнім же носом приймав бійців опору та британських льотчиків?..

Чи можна вважати власницю борделю злочинницею, якщо вона переховувала у своєму закладі більше двох десяток дівчат-єврейок, які змушені були спати з нацистами, рятуючи собі життя...

А чи патріотично приховувати німецького офіцера у криївці? А якщо він теж бажає пришвидшити кінець війни і навіть намагався вбити самого Гітлера...

Чи можна зламати дух людині, яка врятувала дітей-євреїв, даючи лише вибір: у Аушвіц або виготовити летючого змія з людської шкіри?

"Летючі змії" - роман, який показує як важливо залишатися собою, бути відданим своїм принципам, своїй Батьківщині, навіть у моменти найгіршої небезпеки та найважчих випробувань. А летючі змії - це метафора, у якій замасковано виклик, який людина кидає всьому нелюдському, щоби зберегти людяність у собі...