Читаючи повість "Клятва" Саотоме Кацумото, насамперед може видатися, що це чергова пересічна історія про дітей та їхні пригоди, але насправді не все так просто. Події відбуваються у Токійському передмісті, робочому кварталі у період Другої світової війни. Тому й у книзі досить виразно висвітлюється доросла тема: про складні умови життя мешканців передмістя, про маленькі трагедії, про смерть, про повагу до незаможніх бідних людей. Письменник з великою любов'ю описує простих людей, які живуть у непростий час - мені навіть ця історія перегукнулася із книгою нашого українського письменника - "Климко" Григіра Тютюнника.

Два центральні персонажі - Сьодзі та Момоко, постійно потрапляють у якісь пригоди - то рятують цуценя, а вже іншого разу - котеня. У якийсь момент дитячі радощі змінюються трагічним ритмом реальності, війна проникає не тільки у світ дорослих, а й нищить дитячий. Брат Момоко йде на війну, продовольствольчі товари все зменшуються, виникають великі черги за їжею, Токіо в руїнах від нічних бомбардувань, у місто приходить смерть.

Дуже непроста для прочитання книга - вона про колективну пам'ять японців, тому необхідна для обговорювання, адже переважно в книгах про Другу світову війну переважає тема злочинів нацистської Німечинни, і хоча Японія в тій війні була їх союзницею, все ж книга про абсурдність війни японського автора варта прочитання.