Шафа, яка веде до світла

Уявіть собі старий, запорошений лондонський будинок, де пахне старовиною і дощем. І раптом, крізь хутряні шуби звичайної шафи, ви робите крок назустріч хрусткому снігу та ліхтарю, що самотньо світить посеред зимового лісу. Клайв Стейплз Льюїс подарував усім нам геніальну втіху: диво завжди поруч, воно ховається за сірою буденністю, варто лише зберегти здатність у нього вірити.

Ця серія книжок - як тепла ковдра в дуже холодний день. Льюїс писав її в часи, коли реальний світ здригався від війни, і створив Нарнію як ідеальне безпечне місце. Читаючи про пригоди Пітера, Сьюзен, Едмунда та Люсі, ти відчуваєш, як відступає тривога. Ця історія дуже м'яко, по-батьківськи нагадує: дорослішання не повинно вбивати в нас дитину, яка здатна щиро дивуватися, плакати від співчуття і чекати на казку. 
Образ Великого Лева - це золоте серце всієї гепталогії. Він з'являється саме тоді, коли надія майже згасає, а сили боротися вичерпуються. Аслан не просто могутній правитель; він утілює ту саму безумовну, всеохопну любов і прощення, яких ми всі так часто потребуємо. Коли він своїм гарячим подихом оживляє скам'янілих істот у крижаному замку Білої Чаклунки, ти фізично відчуваєш, як відтає і твоя власна душа. Автор пише про самопожертву Лева так світло і пронизливо, що на очах виступають сльози, сльози катарсису і тихої радості від того, що добро є непохитним.
«Хроніки Нарнії» - це глибоко емоційна подорож, яка вчить найважливішим речам: як пробачати зраду близького, як це було з Едмундом, як знаходити в собі мужність, коли страшно, і як залишатися вірним друзям. Навіть найменший миш Рипічип стає тут взірцем колосальної гідності та честі. Ця історія є справжніми терапевтичними ліками, які нагадують: після найдовшої та найлютішої Зими обов'язково настане Різдво, а за ним - квітуча, переможна Весна.

Респект автору за зцілення душі та безумовну віру у світло. Це література, яка обіймає, зігріває і назавжди залишає після себе відчуття надії.