Книгу цю я купила у автора в київському метро років десять тому. Точніше, він ходив по вагонах та буквально змушував купляти цю книгу. Тоді я її прочитала, і знайшла дещо цікаве. Цього разу я вирішила не просто перечитати її, але і дати читати моїй десятирічній донечці. Вже час.
Книга містить короткі та потрібні тези-нагадування про сутність та цінність грошей для людини, причому з різних кутів зору. Автор звертається до істрії, яка підказує, скільки ж існують гроші в людському суспільстві, до релігії, наводячи цитати зі Святого Письма про те, наприклад, що "робітники повинні отримувати свою платню", до соціології та психології, разом із народознавством, наводячи портрети бідної і багатої людини. В книзі зібрані прості поради та прикмети (враховуючи багатовіковий народний досвід), як поводитися з грошима, що робити чи не робити в щоденному житті, аби притягувати гроші.
Деякі істини мені вже добре відомі, а деякі було цікаво відкрити. Так, наприклад, Петро Сорока стверджує, що "...наскільки людина рухлива, працьовита, інтелектуально розвинена, свідома, комунікабельна, приязна тощо, настільки вона здорова, забезпечена і щаслива".
На фотографії я помістила цитату з книги, яка найбільше мені відгукнулася в контексті, який мене сьогодні найбільше бентежить: в контексті заробітних плат вчителів в Україні.
А що ви думаєте про це?