Щурячий король

В морок спускає читача Паскаль Енґман у жорсткому тривожному романі «Щурячий король». На перший погляд — класичний трилер: детективка, вбивства, слідство. Але щоразу, коли здається, що розгадка поруч, автор підкидає новий пласт, глибший і темніший. «Щурячий король» — це роман про ненависть, що пускає коріння у вуличних кварталах і соцмережах, про підпільні течії, які годуються страхом і фальшивими ідеалами. Паскаль Енґман не боїться показувати світ таким, яким він є: крихким, жорстоким, а подекуди — просто нелюдським. Тут є все: інтернет-форум як інкубатор радикалізації, тіньові організації, сексуальне насильство, ідеології, що прикривають звірство. Проза Енґмана — точна. Він не описує жахи заради шоку, а радше досліджує механізми того, як народжується зло. Це роман, де соціальний підтекст важливіший за сюжетні повороти, хоча й сам сюжет — щільний, динамічний, без жодної "мертвої зони". За холодною аналітикою стоїть дуже людяна історія — про те, як легко перетворити людину на інструмент ненависті. І як важко залишитись людиною в часи, коли зло вже не ховається в тіні, а вільно крокує вулицями.