Собачку шкода … в центрі подій

Признаюсь мені детективи написані жінкою імпонують найбільше? Чому бо все таки жіночі роздуми більш логічні. От в Агати Крісті, історії заплутані,є неочікувані повороти але все має логічне пояснення та завершення, без зайвих запитань)

Авторка вкотре оточує підозрілими людьми а особливо родичами, кожен має мотив, кожен бажає чудих та легких грошей . І всі поводяться на звичайне око досить «нормальними» та лише Еркюль Пуаро розуміється на психології вбивст.

Цього разу я таки розібралась з гачками, і таки вичислила вбивцю, яке відчуття було врешті , що я права уххх)) Злочинець досить не простий, та після розкриття усі його дію стають на свої місця.
У маєтку стається вбивство. Усі докази вказують на одну особу, але авторка ж вміє закрутити, тому не варто думати, що все так просто , істина ховається як завжди набагато глибше.
На перший погляд звичайна смерть, та є кілька нюансів, чому перед смертю Леді Арунделл написала листа до Еркюля , але поки він отримує лист стає вже пізно…

Після смерті леді Арунделл усе її  майно залишається компаньйонці  померлої Міс Лоусон але є родичі які не могли вже дочекатися спадщини.
Єдиний свідок песик фокстерʼєр Боб, і це означає роботи багато. Песик залишив мʼяч за який спіткнулась пані і впала зі сходів, ну все просто та чи це правда?
У цій історії багато логіки і точності. Сюжет не квапливий та спокійний, напруженість є, але хотілось би трішки більше руху.
Для любителів детективів саме те, де сюжет не банальний, розвʼязка обовʼязково здивує, адже підозрювані усі ) тільки наш улюблений детектив Пуаро бачить усіх наскрізь, та не випустить жодної деталі😎