
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Сонячні зайчики
Збірка оповідань про пригоди Арсена Люпена починається твором «Сонячні зайчики». Це окрема новела, яку можна читати, не знаючи нічого про зміст інших оповідань і романів про Арсена Люпена. І в ній реально багато драйву та криміналу, це вже не простенькі за сюжетом розповіді про підробку документів чи крадіжки прикрас. Це справжній детектив із кількома трупами.
Початок оповідання доволі прозаїчний. Автор і наш любий злодій ведуть звичайну таку собі бесіду про життя. Аж раптом Люпен дивиться у вікно і бачить сонячних зайчиків, яких хтось пускає з будинку неподалік. Наш герой диктує авторові комбінації з чисел і просить їх розшифрувати. Приміром, 1 - це А. Вийшов текст-застереження, з орфографічними помилками. Текст нібито перервався, нібито щось завадило його закінчити. Люпен чомусь вирішив поєднати цей епізод із історією барона Репстейна, відомого банкіра та спортсмена. Нещодавно його кінь Етна виграв перегони, а дружина втекла з мільйонами франків і діамантами. Пʼятнадцять днів її шукають Європою, барон навіть пообіцяв солідну винагороду за пошук баронеси. Натомість в Бельгії наш любий інспектор Ганімар нібито натрапляє на слід білявки, та ні - інша жінка (акторка) вводила всіх в оману. Куди ж поділася баронеса?
Люпен та оповідач прагнуть вирахувати будинок, з якого пускалися зайчики. Дійсно, тут живе секретар барона Репстейна, який уже пʼятнадцять днів хворіє. Консьєржка підтверджує, що хвилин двадцять тому від секретаря вийшов його лікар - сутулий і сивий дід. Люпен про щось здогадується. Він біжить нагору, своїми злодійськими методами відчиняє двері і бачить труп секретаря. Біля серця - нібито укол, а також сліди удушення. Консьєржка підтверджує, що неподалік живе друг секретаря. Отож, можна припустити, що секретар надсилав другові це послання за допомогою сонячних зайчиків і не завершив його, бо був убитим.
А тепер Леблан демонструє нам іншого Люпена, не стільки злодія, скільки крутого детектива на рівні з Шерлоком (чи Герлоком - автор трансформує його імʼя). Люпен здогадується, хто вбив секретаря і що сталося з баронесою. І знає, що його знання можуть призвести до його загибелі. Однак мрія про діаманти не дає спокою. Треба їхати до вбивці і розкривати карти. А от ким є вбивця, чи не помилився у своїх здогадках Арсен Люпен і чи вдалося йому поживитися на цій справі, - про це дізнаємося, дочитавши неймовірну за драматизмом кінцівку. Не пошкодуєте!