Суча дочка

«Суча дочка» - емоційна, відверта історія про нелегку жіночу долю ще молодої дівчини Олени, якій вмить довелося стати дорослою жінкою.

Недарма кажуть : «Щоб побачити світло, треба пройти крізь темряву». Так і ГГ довелося пожертвувати своїм жіночим щастям, репутацією, добрим імʼям заради чужої дітини - дитини своєї подруги, яка, як виявилося, зовсім і не подруга… Подруги ніколи б так не зробили…

Скільки насмішок, образ, осуду отримала у свій бік Олена за те, що принесла додому байстрюка… А скільки сил було в цієї тендітної дівчини мовчати , щоб ніхто не дізнався гіркої правди… Вона втомилася від суспільних ярликів і болю минулого, тому дуже часто приходять думки піти з життя. Але ж не можна покинути дитину, вона ж стала рідною, тому Олена все ж намагається виборсатися з кола токсичних стосунків і чужих очікувань.

Особисте життя дівчини вкрай нещасливе, але поруч найрідніші - батьки, доня й син. І як зʼясується, що не парні всі страждання, які пережила героїня. Адже - вона мама, справжня мама, а не та, яка народила…Олена отримає найвищу нагороду - любов своїх дітей  сина і донечки!

Героїня проходить шлях, у якому немає легких рішень. Її боротьба — це боротьба за власну гідність, право на голос і право не бути «ярликом», навішеним іншими.

Мені дуже сподобалась книга. Я постійно переживала за Оленку, разом з нею сумувала і раділа. Дуже вразили відносини з батьками. І хоч вони  сердилися на дівчину, переживали через людський осуд, але не вигнала з дому, допомогли в найважчий час, а нагородою стало - поява онука, який прикрасив їхнє життя. А щодо подруги  Люби, то хотілося їй патли повиривати за її вчинки… Хотіла вже дорослого сина грошима купити, це ж треба придумати… Нічому не навчилась.

Чудова пронизлива  драматична історія, яка бентежить і змушує замислитися над цінностями, що непідвладні часу…