Мені дуже подобається Іван Котляревський як людина і особливо, як письменник. А Наталка Полтавка мені полюбилася ще за часів підготовки до ЗНО. Але тоді я подолала прочитати тільки хрестоматійний скорочений варіант п'єси, про що я дуже шкодую. Ця п'єса, або ж Українська опера, складається з двох дій і включає в себе аж 19 пісень. Більшість з них - це усна народна творчість, і тільки деякі написані рукою Котляревського. Перша дія розкриває більшість основних персонажів, яких всього шість. А в другому оголошуються ще двоє з цих шістьох. У чому полягає сюжет? Наталка Полтавка ось уже 4 роки як закохана в Петра, з яким росла разом в дитинстві, поки її батько не вигнав хлопця з дому, назвавши його бідним і негідним Наталки (трохи перегукується з «Марусею» Григорія Квітки-Основ'яненка, чи не так ?). Незабаром, після того як вигнав Петра, батько дівчини помер, розтративши всі гроші. Від бідності матері Наталки - Горпини Терпелихи - доводиться продати їх будинок в Полтаві і переїхати в село під Полтавою. Там в дівчину закохується возний Тетерваковський і намагається одружитися з нею. У якийсь момент по дорозі в Полтаву Петро потрапить в село, де тепер живе Наталка ... Мушу додати, що мені завжди подобалася сама думка про те, що ця п'єса є прикладом ідеальної вірності коханих. Вони щонайменше чотири роки один від одного звісточки не отримували, але кожен був упевнений, що інший його пам'ятає і любить. У наш час таке навіть з постійним зв'язком через соціальні мережі не вдається. А ще в цій Українській опері моя улюблена пісня «Ой, я дівчина Полтавка», яку я не просто часто наспівую, а ще й до останнього слухала перед іспитом з української мови та літератури. Єдине, що іноді нестерпно важко читати репліки возного. Правда, його суржик в ті часи був по письменницьки правильною мовою, але для нинішніх українців аж боляче стає. Правда, часом в репліках Петра і Наталки проскакують фрази російською, від чого відбувається якийсь дисонанс в голові. Особливо коли читаєш вголос. Я раджу всім прочитати цю розповідь і обов'язково прослухати пісні звідти, та перейнятися якщо не такою ж сильною, то просто любов'ю до цього твору неймовірного Івана Котляревського.