Тренажер для маленьких читачів

Знаєте, є книги для краси на полиці, а є «робочі конячки». Ця збірка саме з останніх. Це той випадок, коли простота - це не недолік, а головна фішка. Коли ти намагаєшся навчити дитину складати літери у слова, і у вас обох вже сіпається око від напруги, така книжка стає рятівним колом.

Це геніально у своїй простоті. Текст тут не просто надрукований, він «розжований» для дитини. Поділ на склади знімає страх перед довгими словами. Дитина бачить не страшний масив літер, а маленькі цеглинки, з яких легко будувати речення. Це дає малечі відчуття маленької перемоги: «Я зміг! Я прочитав сам!».

Тут зібрані ті самі українські народні казки, на яких виросли ми самі і це чудово. Ніяких новомодних сюжетів, де треба гуглити імена героїв. Тут все зрозуміло: добро - це добро, зло буде покаране, а хитрість не завжди рятує. Сама казка «Мишача рада» (хоч ми знаємо її і як байку Глібова, і як народний сюжет про те, як миші коту дзвіночок вішали) - це ідеальний урок демократії та сміливості для найменших. Вона вчить, що говорити - це одне, а робити - зовсім інше. Проста, але глибока мудрість.
Ілюстрації тут працюють як «пряник». Коли дитина втомлюється від читання складів, яскраві малюнки дають передихнути. Вони барвисті, зрозумілі, без зайвого абстракціонізму, який часто лякає дітей.
Мені подобається, що ця книга - це не просто тренажер техніки читання. Це інструмент для розмови. Після кожного короткого тексту можна, і як на мене треба, запитати: «А чому він так зробив?», «А хто тут добрий?». Це вчить дитину думати, аналізувати і формувати той самий моральний компас.

Це ідеальний старт для дошкільнят. Вона не претендує на елітність, але вона робить свою справу на 100% - перетворює муку навчання на цікавий процес. Маст-хев для підготовки до школи.