У декораціях іржавого Донбасу

Знаєте, якщо ви цінуєте той густий, химерний український постмодернізм, де реальність переплітається з міфом на тих же частотах, що й найкращі тексти Андруховича чи Дереша, то «Ворошиловград» - це абсолютна вершина. Але Сергій Жадан бере не абстрактні філософські матерії, а найбруднішу, найжорсткішу соціальну дійсність і виковує з неї справжній епос.
Головний герой, Герман - міський інтелектуал, незалежний експерт, який живе комфортним, але порожнім життям. Його брат Юра раптово зникає, залишаючи в рідному містечку на Донбасі стару бензоколонку. І тут починається сюжет, який можна розбирати як ілюстрацію тотального колапсу правової системи. Місцеві ділки приходять віджати бізнес. Закон не працює, поняття «приватної власності» стерте в порошок, держава відсутня як явище. Залишається лише право сильного. Герман має просто підписати папери і втекти назад у свій затишний офіс. Але він раптом каже: «Ні».
Чому Герман залишається на цій Богом забутій заправці? Не заради іржавих цистерн. Жадан геніально показує цей злам: бензоколонка стає метафорою коріння. Віддати її - означає зрадити пам'ять, зрадити друзів дитинства, тих самих феєричних маргіналів Кочу та Травмованого, зрадити самого себе. Це історія про те, що коли суспільний договір розірвано, єдиним фундаментом залишається солідарність і неписане правило «своїх не кидають».
Це не соціальна «чорнуха». Жадан малює Донбас нульових як містичну територію, такий собі український Дикий Захід. Нічні поїзди, що везуть контрабанду в нікуди, кукурудзяні поля з привидами минулого, пастори, мафіозі, джаз і той самий легендарний, епічний футбольний матч наприкінці. Реальність тут хитається, як повітря над розпеченим асфальтом.
Ворошиловград - це місто-фантом у книзі. Це територія пам'яті, куди неможливо повернутися, але яку неможливо забути. Книга жорстка, наповнена нецензурною лексикою, бо так там говорять, це фактологічна точність, запахом машинного масла і пилу, але водночас вона пронизливо ніжна. Це не просто література, це соціологічний і психологічний діагноз епохи дикого капіталізму. Блискучий роман про те, як людина знаходить свій внутрішній стрижень у світі, де всі правила скасовано.