Вада це не перешкода...

Лише уяви собі, ти був здоровою людиною, жив у колі родини, ходив до школи, займався музикою хоч не з власної волі але одного прекрасного дня стався нещасний випадок, твоя родина загинула а ти залишився живий однак втратив слух і тобі довелося вирушити у світ де ти почуваєшся чужим..

Така ж доля спіткала головного героя повісті "140 децибелів тиші" Сергія, який втратив слух і мусив учитися в школі для таких самих як він. Там його не розуміли а один тип знущався однак це не завадило хлопцю знайти хорошу та розуміючу подругу, яка відчуває такий же біль. 

Але всім відомо, що щастя не завжди буває довгим.  Яринку несподівано забирає додому її злий батько. Сергій знає що дівчинка не почувається в безпеці в таких умовах тож вирушає на її пошуки. Протягом пошуків він потряпляє у різні небезпеки, довіряє не тим людям і інколи зневірюється але всеодно намагається вірити у себе. 

Йому вдається врятувати Ярину хоч усе здавалося не так просто.

Цей твір нас навчає, що вада це не перешкода адже коли у людини є добре та віддане серце ніщо не може обірвати ритм у який воно б'ється.