Вільям Фолкнер "Світло в серпні"

Із творчістю Вільяма Фолкнера, я починала знайомитися із збірок новел "Червоне листя" та "Домашнє вогнище", і скажу, що це було правильним рішенням, бо після короткої прози, приступивши до роману "Світло в серпні" вже виникає відчуття не просто зібрати усі історії воєдино у суцільний пазл, а тут розгортається велика картина світу Фолкнера.

Якщо пригадати собі новели письменника, то найбільш мене вразила "Зійди, Мойсею", зрештою у ній і відтворено увесь трагізм нащадків рабовласництва. Відомо, що чорна жінка не лише виконувала роботу по господарству, але будучи рабинею зазнавала від плантатора сексуального насилля. Так і народжувалися люди змішаного походження, ні чорні, ані білі, яких зі всіх сторін їх сприймали за чужих. Саме тему расизму, але не лише до чорних, а до людей змішаного походження ще більш розвиває у своюму романі Вільям Фолкнер.

А світло в серпні просто як символ змін, чогось неминучого, що обов'язково прийде, це про той момент, коли стає зрозуміло, що світ який був до цього вже таким не буде. Фолкнер вірить у зміни в краще, але перед світанком нової дови завжди снується тривала темрява.