Як Холмс і Ватсон

Давід Лаґеркранц - це той самий автор, який цілком успішно підхопив і продовжив культову серію «Міленіум» Стіга Ларссона після його смерті. Але «Темна музика» - це старт його власної, абсолютно нової і дуже амбітної детективної серії. Хоча, як на мене, це майже ідеальна спроба переписати класичний дует Шерлока Холмса та доктора Ватсона під жорсткі соціальні й політичні реалії XXI століття.

Стокгольм, літо 2003 року. Світ гуде від недавнього вторгнення США до Іраку та глобальної параної щодо тероризму. В одному з найбідніших іммігрантських районів жорстоко забивають на смерть футбольного суддю Джамала Кабіра - біженця з Афганістану.
У поліції нібито є ідеальний підозрюваний: запальний батько одного з гравців Джузеппе Коста, який привселюдно погрожував судді. Справа виглядає закритою, але щоб остаточно «розколоти» підозрюваного, керівництво поліції залучає професора Ганса Рекке - світового експерта з методів допиту та аналізу. Рекке приходить, окидає справу поглядом і... за кілька хвилин залізною логікою вщент розвалює всю лінію звинувачення. Підозрюваного доводиться відпустити, поліція опиняється в абсолютному глухому куті, а сам геніальний професор раптово впадає в глибоку кризу і відгороджується від світу.
Єдина, хто відмовляється здаватися - це Мікаела Варгас, молода і дуже вперта патрульна з того самого неблагополучного району. Вона донька чилійських емігрантів, її власні брати міцно зав'язли в криміналі. Мікаела витягує Рекке з його темряви, і ця абсолютно полярна пара починає власне розслідування. Ниточки від звичайного вуличного вбивства раптом починають тягнутися далеко за межі Швеції - до полювання ЦРУ на терористів і давньої, жорстокої війни талібів проти... музики.

Спостерігати за тандемом Рекке і Варгас - суцільне задоволення для розуму. Він - аристократ, неймовірний геній логіки, який бачить людей наскрізь, але при цьому є абсолютно крихким психологічно, сидить на таблетках і не може впоратися з власним життям. Вона - дитя вулиць, без елітних манер, але з ідеальним інстинктом виживання, залізною волею і розумінням того, як працює реальне життя на самому дні суспільства. Вони не просто працюють разом, вони рятують одне одного.

«Темна музика» - це дуже стильний, неквапливий на початку, але неймовірно розумний і напружений трилер. Якщо вам набридла суцільна різанина (а я знаю, що багатьом набридла, особливо в умовах війни) і хочеться чогось із хитромудрою детективною загадкою, політичними інтригами та розкішно прописаними, глибоко травмованими персонажами - ця книга точно зайде. Ідеальний європейський нуар із дуже свіжим поглядом на детективний жанр!