З гумором про владу, що 200 років тому, що зараз

"Конотопська відьма, на моє щире переконання - це перший український сатиричний детектив з фантастичними елементами. Квітка-Основ'яненко в 1833 році створив текст, який висміює козацьку старшину через історію про "чаклунство", що виявляється хитрістю й маніпуляціями.
Конотопський сотник Микита Забрьоха - типовий начальник-невдаха. Закохався в красуню Олену, а вона його шиє. Бідолаха страждає, але діяти не вміє. Поруч крутиться його писар Пістряк - хитра лисиця, яка мріє зайняти місце начальника. Щоб зірвати козацький похід і створити хаос, він влаштовує в місті справжнє полювання на відьом. Кидають підозрілих баб у воді: потонула - невинна, не потонула - відьма. Середньовічна логіка в найкращих традиціях. Попадається Явдоха Зубиха - старенька, яка чудово плаває. Оголошують відьмою, б'ють, але вона обіцяє: "Допоможу вам усім, тільки не чіпайте".

Зрештою всіх одружують - але не на тих, на кого хотіли. Забрьоха замість гарної Олени отримує Солоху. Пістряк теж лишається з носом. Олена виходить заміж за Халявського, якого справді любила. А Явдоху врешті закопують з осиковим кілком, бо відьму ж треба по-християнськи поховати.

Квітка-Основ'яненко тролить козацьку старшину нещадно. Сотник - дурень довірливий, який вірить у все підряд. Писар - хитрун, який говорить такою мішаниною церковнослов'янської та канцелярської мови, що ніхто не розуміє, але всі кивають. Явдоха - єдина розумна в цьому божевіллі. Вона може справді відьма, а може просто геніальна маніпуляторка, яка використовує дурість чоловіків.

І як же це актуально сьогодні! Скільки зараз "Забрьох" на керівних посадах - некомпетентних, але впевнених у собі? Скільки "Пістряків", які плетуть інтриги заради кар'єри? Скільки "Явдох", які продають "чарівні" послуги довірливим ідіотам? Полювання на відьом теж нікуди не поділося - тільки тепер шукають "агентів", "зрадників", "ворогів народу". Логіка та сама: спочатку оголошуємо винним, потім шукаємо докази.  

"Конотопська відьма" - це не страшилка, як можна подумати з назви. Це комедія про дурнів при владі, хитрих інтриганів і розумних жінок, які всіх перехитрили. Квітка-Основ'яненко показав: українська література може бути смішною, їдкою й розумною.

Рекомендую прочитати не тому, що шкільна програма радить, а для кайфу. Побачите: наші предки теж любили добрий троллінг і вміли сміятися з начальства. А це, до речі, ознака здорового суспільства.

І пам'ятайте: якщо хтось обіцяє вам чари - шукайте драбину, Явдоху або психолога. Залежно від епохи.