Продовження книги «Покинь якщо кохаєш» мені взагалі не сподобалось. На відміну від першої частини ця була дуже нудна. Ніякої динаміки, нічого. Максимально сухий і не цікавий сюжет.

Зустрівшись Лілі і Атлас зрозуміли, що хочуть бути разом. Але Лілі починає думати «а як на це відреагує Райлі», проте всі рівно погоджуєтсья піти на побачення з Атласом. І протягом книги ми спостерігаємо за цим всим побутом і слабохарактерністю Лілі.

Для мене взагалі загадка чому Лілі так турбувало схвалення Райлі. Типу він над тобою знущався, а ти думаєш як би йому правильно розповісти про те, що в тебе є чоловік. Ще й Атлас.
І момент з «дитиною - психологом» для Атласа.. Це взагалі така дурня, що інших слів я просто не здатна підібрати.
Момент з мамою Атласа та братом теж ні на які вуха не натягнеш. Настільки все нереалістично і банально виглядає, що ну гарних слів підібрати неможливо.

Така чудова перша частина і така жахлива друга. Єдине, що мені сподобалось промова Атласа на весілля і «дитина - психолог», справді класний хлопчик. А, ну і невелике висвітлення теми лгбтк+ і підтримки зі сторони батьків.