Змарновані мрії

Цей роман про момент, коли мрія руйнується не через вселенську драму, а через непомітний перекіс у людських стосунках. У Бюссі мрії не розбиваються — вони повільно вислизають. Автор не підносить персонажів і не «провчaє» їх. Це історія про те, як легко переплутати надію та самообман, як небезпечно жити лише наполовину правдою. Як часто людина сама вибудовує лабіринт, у якому потім губиться. Роман читається як запрошення подумати про власні приховані повороти долі. Мрії не марні, доки вони не стають виправданням того, чого ми боїмося зробити насправді.