Знову вампіри

Історія про Анну Вольську детективку ,який працює більше як соціальний роман, де приватне розслідування поступово перетворюється на дослідження моралі та прогресу. Уже з перших сторінок текст задає чіткий конфлікт, емоційна імпульсивність ( закоханість Христі) протиставляється досвіду Анни, і саме ця напруга запускає сюжет.  
Сюжет розгортається доволі динамічно, де статуси швидко змінюються із потенційного злочинця на жертву, а за цим відкривається складніша система, таємна спільнота, яку герої називають «вампірами». Втім ключовий інтерес тут не в такій інтризі, а в тому як автор переозначує її природу.  
І саме тема «вампірів» працює найпереконливіше. Андрій Кокотюха не просто інтригує, а змушує сумніватися в очевидних речах.  Сюжетна лінія з поліцією , яка гальмує розслідування, додає сюжету критичного виміру. Окрема динаміка між Анною і Глібом. Їхнє зближення не є просто романтичною вставкою, воно працює як додатковий механізм напруги. Почуття тут не прикрашають сюжет, а ускладнюють його, змушуючи героїв діяти менш передбачливо й інколи суперечити собі.  
Попри це, текст місцями перенасичений ідеями, що зменшує простір для фантазії. Потім все ж баланс відновлено і йде жанрова інтрига, та трохи «вибило».
Персонажі у книзі більше «інструмент» дослідження загадкового і реального. Але і свій характер мають.
Анна Вольська центр оповіді. Вона мислить чітко і логічно , вона холодна, та її досвід не знищує емпатію , а більше змушує постійно її контролювати. Виступає у книзі як фігура опору, не лише злочину, а системі.  
Христя емоційний полюс історії. Її закоханість не просто сюжетний хід , а механізм, який демонструє, наскільки легко почути можуть спотворювати реальність. Вона не наївна , просто занадто відкрита, довірлива, вірить у краще навіть тоді, коли факти цьому суперечать.
Вампіри… це не окремі персонажі, це колективний образ. Вони вірять у свою правоту, у «вищу мету», і саме це робить їх небезпечними. Через них автор показує нам, як ідея прогресу може виправдовувати насильство.  
«Зцілення невинністю» це не лише чергове розслідування, а спроба показати, як легко під прикриттям прогресу можуть виникати нові форми насильства. І саме ця думка робить історію більше ніж детектив.  
Якщо любите містичні детективи , та ще й українських авторів, то раджу познайомитися з книгою. Не розчарує)