Книга, що довела мене до сліз, хоча автор почав свій твір саме з попередження про його кінець. Однак зробив він це в такій удавано легковажній та недбалій формі, і продовжував створювати ілюзію, що все буде добре, до самого кінця. Напевно, саме цей контраст стилю оповіді та тагічної історії, про яку йдеться, і завдав найбільшого удару по моїй психіці. А, може, це була просто остання крапля.