Великий захват у мене викликали оповідання Володимира Винниченка, об'єднані у збірку під назвою "Намисто", у якій порушена тема життя бідняків на початку XX ст. Ніби як намистинки нанизав на нитку письменник історії життя простих людей. Найбільше мені припали два оповідання: "Гей, не спиться" і "Гей, чи пан, чи пропав", у яких діють ті самі персонажі.