Монографію «Ритуал і тіло» з пера етнологіні, спеціялістки з культурної антропології, дослідниці історії культури і ґендерної та квір-проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілесности в українській обрядовій традиції – символіці руху, частин тіла, статі та ритуальної андрогінії, одяговим і кулінарним кодам та ін. У розвідці показано, як через символічне обігрування у ритуалі тілесних «тем» (здатности рухатися, чути, говорити бачити, але також нерухомости, глухоти, німоти, сліпоти, безстатевости тощо) здійснювався перехід особи до іншого соціяльного статусу. Авторчину увагу зосереджено навколо засадничих переходових сюжетів традиційної культури (пологів і народження, заручин і весілля, смерти і похорону) та головних персонажів – об’єктів таких ритуалів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/покійник, а окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уявлень в археологічних культурах і віруваннях селян, зокрема її малодосліджені та несподівані ґендерні аспекти.