Почну з того, що Василь Сухомлинський є для мене високим зразком не лише Вчителя та Вихователя, — адже він саме виховував особистість дитини, і на цьому він наголошує на початку цієї роботи, — але і Людини, і Письменника. Книга ця по суті є віддзеркаленням тридцятитрирічного педагогічного досвіду, і автор залюбки, щиро та не приховуючи жодного секрету, ділиться із усіма охочими своєю педагогічною мудрістю. Що мене вражає в книзі, так те, що вона не застаріла.