«Скляний замок» — чудова історія про стійкість і спокуту, а також відверта розповідь про сім’ю, одночасно глибоко дисфункціональну й надзвичайно яскраву. Коли був тверезим, блискучий і харизматичний батько Джаннетт захоплював уяву своїх дітей, навчав їх фізики, геології, історії й того, як безстрашно сприймати життя. Але коли він пив, починав брехати й руйнувати їхні життя. Мати була вільною духом мисткинею, яка ненавиділа ідею домашнього життя і не хотіла нести відповідальність за сім’ю. Діти Воллсів навчилися піклуватися про себе самотужки. Вони знаходили їжу, одягали й захищали одне одного, і врешті-решт фізично вибралися з проблемної родини, хоча ментально залишилися пов’язаними зі своїми незвичайними, але люблячими батьками.