В серці, що сповите тихого спокою шарфами,
милозвучний, гармонійний кожен тон.
Далеч обзивається ледь-ледь чутними арфами,
вітер строїть ніч під божий камертон.
Музика ночі
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:08
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      О боже, дай, щоб я в змаганні
стояв, мов скеля, серед орд,
щоб смерть моя - була останній
в гармонії акорд.
Про смерть VI
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:07
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      Не вмію писати віршів,
сміюся з правил і вимог.
Для мене поетику
складає сам бог.
Мистецтво поезії II
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:06
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      Закінчений концерт,
лиш відгомін - омана.
Кінець усього - смерть, 
таємна та незнана.
І радісне, й сумне
минає мов примара.
Вже бог кладе мене,
мов скрипку, до футляра.
Амінь
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:05
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      О життя, різноманітне в однині,
о життя, тисячобарвне в сірині,
...
О поезіє щоденних наших справ,
о романтико звичайних людських прав,
Господній виноградник
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:04
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      Кожний день - вічна молитва до Тебе,
кожна ніч - вічний до Тебе псалом,
кожний день - туга людини за небом.
кожна ніч - боротьба добра із злом.
Тебе, Бога, хвалимо І
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:03
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      Небо - над землею синій дах,
небо - вічний знак питання,
небо - синє, як невинність у очах,
небо - туги ціль остання.
Тебе, Бога, хвалимо І
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:02
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      Як важко, як важко, як важко
знайти хоч єдину хвилину,
щоб можна забути щоденність,
щоб дух у верхів'я полинув.
Бо вабить, бо манить, бо надить,
бо вічно займає в полон
життя повне чару, принади,
блищить із зрадливих заслон.
Життя різнобарвне, шалене,
все різне, все інше, нове,
приходить дряпіжно до мене,
захоплює, дурить і рве.
Хвилина з Богом
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:01
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      Велика простота - 
найвища досконалість.
Наївність є свята,
довершенням є малість.
СВЯТА ПРОСТОТА
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 09:00
 
  
      
  
     
      
      
      
  
      
  
    
      Малі до щастя дверці:
захоплення та неба,
гармонії у серці - 
нічого більш не треба.
НАЇВНІСТЬ
      
  
      
  
      
  
    
      Опубліковано 
EduardGol, Травень 14, 2014 - 08:59