Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856—1886) | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856—1886)

0
Нема оцінок

Видавництво: 
Рік видання: 
2024
ISBN: 
978-617849381-3
Анотація: 

Ярослав Грицак (нар. 1960) — доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, почесний директор Інституту історичних досліджень ЛНУ. Засновник щорічного видання «Україна модерна», автор понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Лауреат премій Фундації Антоновичів, Єжи Гедройця та багатьох інших, нагороджений орденом «За інтелектуальну відвагу». 2024 року журнал NV («New voice») включив Ярослава Грицака до переліку 30 публічних інтелектуалів, до чиїх думок дослухаються українці.

Ця книжка є перевиданням його праці, підсумком майже двадцятирічних досліджень. Вона є мікроісторією макролюдини. На прикладі біографії молодого Франка показано, як український рух зміг перемогти у австрійській Галичині у боротьбі з русофільською та польською орієнтаціями і який вплив ця перемога справила на долю українського національного проєкту взагалі. Автор розповідає про рід Франка, загадки його народження, вибір української ідентичності, літературну і політичну діяльність, стосунки з друзями, жінками, селянами, євреями, поляками, русофілами. За свідченням сучасників, наприкінці 1870-х — на початку 1880-х років у Галичині не було людини, яка б мала такий вплив на молодь, як Іван Франко. Уже тоді в ньому проглядав майбутній літературний геній, ідейний провідник української нації.

Рецензії на книгу (0)

Цитати (2)

Під впливом Драгоманова Франко покинув свою ідею писати винятково для інтелігенції. Це було більше, ніж переміна літературних орієнтирів. Це було віднаходження своєї селянської ідентичності, від якої Франко все більше віддалявся під час свого навчання, але яку він «відкрив» для себе у результаті свого навернення.
вподобати
0 користувачів вподобало.

Одна з найбільших іроній Франкової біографії і його посмертної слави є факт, що його імʼя присвоїли тому університетові, який він так і не закінчив і в якому йому так і не дозволили викладати. Головним університетом для нього стала тюрма й увʼязнення. Вони не дали йому формальної освіти, але вони зробили його насправді вільним і незалежним та утвердили його моральний авторитет серед декількох поколінь русько-українських інтелігентів.
вподобати
0 користувачів вподобало.