Йдучи вулицею: оповідання

Збірка новел та етюдів Євгена Концевича про звичайних людей та їхнє повсякдення. Частина творів нагадала мені за стилем імпресіонізм Коцюбинського, принаймні в новелі «Груша», що відкриває книжечку. Про що ця новела? Про грушу, яка простояла вік і впала. Всередині вже висохла, тож із неї нічого не вирізьбиш, лише на дрова хіба що піде. Хто посадив дерево? Дід чи прадід? Роздуми про дерево супроводжуються реплікою про єдиного сина Тимка. Наприкінці новели ми дізнаємося, що його вбили фашисти.