Ти знаєш як падають яблука? В цьому є щось вічне, хвилююче, до болю щемне. Може, тому, що вони упадуть, а на той рік повиснуть на гіллі знову. Вони падали, ще коли не було нас, і котитимуться в траву, коли нас не буде. Либонь, отак само вони падали ще за часів Гомера. Он і зараз у мене за вікном гойдається гілка з великими червонобокими ранетами. Вони у росі, блискучі й круглі, як земна куля.