Дане есе являє собою спогади Фіцджеральда про його друга Рінга Ларднера - американткого письменника. Фіцджреальд шкодував, що його друг, залишив після себе художні твори, в яких не змогла вміститися вся сутність дорогій для нього людині. І мабуть цим есе, крім бажання віддати належне, він вирішив сказати світу, що не варто судити Рінга по його творам, так як їх автор був значно глибшим й багатним душею. А також висказав свій жаль стосовно того, що ті, хто його не знав, так і не пізнають його, а ті хто хнав, не зможуть з ним поспілкуватись через його творчість.